Ерозія шийки матки
Шийка матки є частиною матки, котра з’єднує піхву з маткою. Шийка матки будується з внутрішнього та зовнішнього зіву, поверхні ш/м – екзоцервіксу, та цервікального каналу.
Ерозія з'являється в зв'язку зі зміщенням слизової цервікального каналу на поверхню піхвової частки ш/м.
Причини виникнення ерозії шийки матки:
- Найчастіше ерозія ш/м посттравматичного характеру може виникнути внаслідок пологів/абортів;
- Дисгормональна ерозія ш/м є порушенням злагодженого функціонування статевих гормонів;
- Запальне захворювання ерозії шийки матки виникає при наявності інфекцій – хламідіозу, мікоплазмозу, трихомоніазу, уреаплазмозу, гонореї, що є специфічними запаленнями, а аткож при неспецифічному запаленні на фоні кишкової палички, стрептококів, стафілококів та ін.
Основні симптоми ерозії ш/м
Самопочуття жінки залишається незмінним при ерозії ш/м – симптоми ерозії шийки матки можуть полягати в кров’янистих або сукровичних виділеннях після статевого акту, які також бувають свідченням про інше захворювання, але в будь-якому разі є приводом для візиту до лікарні.
Більшість жінок дізнається про наявність ерозії під час огляду гінеколога, який діагностує ії на підставі невеликої червоної ділянки на слизовій. Так, основний симптом – це наявність ранової поверхні, котра може не лише мати червоний колір, а також кровоточити при торканні. Поверхня ерозії може характеризуватися слизово-гнійними виділеннями і бути набряклою.
Діагностика захворювання
Звичайно, ерозія ш/м є захворюванням, яке може бути виявлено лікарем-гінекологом під час огляду. Ажде візуальна діагностика – це лише пів-справи. Обстеження патологій шийки матки - це
- Кольпоскопія;
- Цитологічне дослідження;
- Мазок на флору;
- Аналіз крові;
- Бак-посів;
- Дослідження ПЛР на статеві інфекції;
- Біопсія.
Лікування ерозії ш/м
Лікування ерозії шийки матки залежить від різноманітних факторів, отже рішення про оптимальний спосіб має прийматись на підставі аналізу обставин індивідуально.
Мета лікування ерозії ш/м та дисплазії - це видалення аномальних тканин для уникнення небезпеки переродження клітин і подальшого розвитку раку ш/м.
