Гіпотиреоз щитовидної залози

Гіпотиреозом називають патологічний стан, при якому щитоподібна залоза виробляє замало гормонів — тироксину і трийодтироніну. Основна група ризику — жінки у віці 30-60 років (19 випадків захворюваності з 1000). Серед чоловіків хвороба розповсюджена менше — 1 випадок на 1000. Найбільш загрозливе ускладнення синдрому — гіпотиреоїдна кома, яка може скінчитися смертю хворого. Також гіпотиреоз спричиняє безпліддя у жінок та імпотенцію у чоловіків, інші розлади.

Ознаки розладу

На розвиток гіпотиреозу вказують такі симптоми:

1. швидка втомлюваність;
2. набряки;
3. сухість шкіри;
4. сонливість.

Існують інші ознаки гіпотиреозу. У хворого відбуваються зміни в нервово-психічній сфері — з’являється млявість, апатія, бідність психічного сприйняття, виникають скарги на запаморочення, зниження слуху. Виникає біль як при радикуліті, парестезії — відчуття поколювання, лоскоту або печіння шкіри, коли немає для цього видимих причин, людина завжди мерзне.

В організмі відбуваються серйозні зміни. Розвивається брадикардія, межі серця розширюються, що знаходить відображенні на електрокардіограмі (уповільнення провідності, частоти серцевих скорочень, зниження вольтажу зубців. Порушується робота системи травлення — моторика кишківнику погіршується, спостерігаються закріпи, метеоризм.

Страждає статева система у жінок та чоловіків.

Причини

Розрізняють первинний і вторинний гіпотиреоз.

Первинний тип захворювання спричиняють:

1. пошкодження залози унаслідок травм, інфекції, атаки власної імунної системи;
2. дефіцит йоду, оскільки цей елемент є у складі хімічної формули гормонів.

Лише 1% випадків захворюваності діагностують як вторинний гіпотиреоз. Цю форму викликають ураження гіпофізу (залози у головному мозку, що виробляє ТТГ) або гіпоталамусу (відділ, що контролює роботу гіпофізу і щитоподібної залози).

Розрізняють також вроджену і набуту форму. Перша виникає через вади розвитку плоду, коли дитина народжується без щитоподібної залози, з недорозвиненим органом, коли не синтезуються гормони. Про причини гіпотиреозу набутої форми розповідається вище.

Підтвердження діагнозу

Діагностика гіпотиреозу щитовидної залози включає такі медичні дослідження:

1. визначення рівня гормонів гіпофізу (ГГТ) та щитоподібної залози (Т4);
2. УЗД і сканування щитовидної залози;
3. ЕКГ;
4. електроенцефалографія, яка виявляє уповільнення психічної діяльності;
5. у дітей — дослідження сироватки крові на рівень холестерину (у дорослих, особливо в похилому віці, аналіз малоінформативний, оскільки також є ознакою інших захворювань).

Лікування

Важливо якомога швидше почати лікування гіпотиреозу, особливо у дитячому віці. Відстрочення початку терапії призводить до відставання в розвитку, що потребує призначення додаткових препаратів (для покращення обміну речовин, стимуляції мозкової діяльності) і грошових витрат.

Засоби і методи призначає ендокринолог. Зазвичай мова йде про замісну терапію з використанням тиреоїдних гормонів, яка триває усе життя. Лікування складається з двох етапів:

 ліквідація нестачі гормонів;

1. підтримувальна доза для нормального самопочуття.

Проте, терапія не обмежується вживанням медикаментів. Важливе значення має дієта, з достатньою кількістю вітамінів і мінералів. Хворому потрібно дотримуватися здорового способу життя з помірним фізичним навантаженням. Приносять користь масаж і лікувальна фізкультура.