Мастопатія: причини, діагностика, лікування

Мастопатія: причини, діагностика, лікування

Сучасне покоління жінок страждає від мастопатії більше за всі попередні (принаймні, з часів виникнення писемності). Цьому сприяє спосіб життя, що склався після так званої сексуальної революції, погіршення екологічних умов і тривала економічна криза на тлі суттєвого науково-технічного прогресу: вона змушує сім’ї обмежитись однією дитиною або взагалі відкласти народження первістка.

Разом ці чинники призводять до гормональних розладів у жіночому організмі, а це, в свою чергу, спричиняє зміни структури молочних залоз. Найбільша небезпека в тому, що заклопотані жінки часто не зважають на біль чи дискомфорт у грудях і зволікають із відвідуванням лікаря, нехтуючи навіть плановим медоглядом.

Тож, як розвивається мастопатія і чим вона може загрожувати?

 Причини мастопатії, зв’язок із гормональним фоном 

Мастопатія (від д.-гр. «ураження грудей, біль у грудях») – захворювання молочної залози, що характеризується незлоякісним розростанням її тканин. Дати поштовх до розвитку хвороби можуть:

  1. запальні та інфекційні захворювання органів малого тазу;
  2. переривання вагітності або довготривала її відсутність;
  3. відмова від грудного вигодовування, травмування грудей;
  4. ендокринні патології (найчастіше це гіпо- або гіпертиреоз, але інколи мастопатію пов’язують навіть із сахарним діабетом);
  5. стреси, шкідливі звички, надмірна вага.

Але основна причина мастопатії – відхилення від норми рівню деяких статевих гормонів: відомо, що до неконтрольованого росту сполучних тканин призводить гіперестрогенія, обтяжена дефіцитом прогестерону та надлишковою виробкою пролактину.

 Ознаки мастопатії. Самообстеження

На мастопатію зазвичай вказує один або декілька з наступних симптомів:

  1. зміна форми або розміру молочної залози;
  2. ущільнення, важкість у грудях;
  3. біль (пов’язаний із місячним циклом або постійний, локалізований в одній залозі чи двосторонній), можлива іррадіація болю у пахвові лімфовузли або в плече;
  4. запалення або втягування сосків, серозні (білясті) виділення.

Навіть якщо жодної з ознак ви в себе не помітили, варто періодично проводити самоогляд молочних залоз (бажано щомісяця, на 7-10 день циклу). Техніка самообстеження складається з наступних кроків.

  1. Огляд перед дзеркалом: треба впевнитися, що груди не змінили форми, їх ареоли природнього кольору, не стягненні і не розширені, а на сосках немає виразок чи скоринок.
  2.  Пальпація залоз у двох положеннях: лежачи (із валіком під лопаткою) та стоячи. Рука зі сторони, що обстежується, повинна бути піднятою, а передпліччя – заведеним за голову.

При підозрі на новоутворення у залозі треба обов’язково звернутись до медичного закладу. Якщо ж ви вважаєте, що зараз «нема часу» (грошей, настрою і т.ін.) – добре, зачекайте місяць, кожні 5-7 діб повторюючи огляд та занотовуючи результати. Якщо і в наступному циклі «вузол» залишиться на місці, виправдань для зволікання вже не буде!

Методи діагностики 

Лабораторна діагностика мастопатії та її причин включає в себе апаратні дослідження (УЗД або мамографію), цитологію виділень з сосків та аналіз крові на

  1.  гормони яєчників, надниркових залоз (естрогени, андрогени, прогестерон) і гіпофіза (пролактин);
  2.  гормони щитовидної залози (ТТГ, Т3 і Т4-вільний).

Відповідь на питання «Що обрати – УЗ-дослідження або мамографію?» неоднозначна:

  1.  УЗД безпечне, дає можливість оцінити стан сусідніх лімфовузлів і краще візуалізує новоутворення у залозах пружної структури (у пацієнток до 35-40 років);
  2.  мамографія дає невелике променеве навантаження, але надзвичайно ефективна для діагностики протокових утворень та при дослідженні залоз із віковими змінами (після 40 років).

У спірних випадках застосовують обидва методи, а при підозрі на онкологію (одиночні пухлини з нечітким контуром і схильністю до росту) призначають ще й біопсію – забір тканин для дослідження.

Діагноз встановлено – що далі? 

Лікування мастопатії за потреби може бути симптоматичним (зняття набряку і больового синдрому), але загалом воно направлене на боротьбу з первинними патологіями – причинами хвороби. З медикаментів можуть призначатися комбіновані оральні контрацептиви або окремі гормональні препарати, ліки для корекції функції щитовидної залози (зокрема, препарати йоду) і різні гомеопатичні засоби.

Для підтримки організму під час терапії важливо:

  1. не палити, не зловживати алкоголем;
  2. пити менше кави та чаю, або обирати різновиди зі зниженим вмістом таніну і кофеїну;
  3. збалансувати раціон, вживати більше вітамінів та рослинної клітковини;
  4. приймати гепатопротектори – препарати для захисту печінки (за рекомендацією лікаря).

На жаль, інколи мастопатія призводить до необоротних змін у тканинах залози. У випадках, коли консервативне лікування не допомагає або є ризик переродження новоутворення у злоякісне, ділянку залози видаляють хірургічно.

На щастя, операції можна уникнути, якщо діагностувати мастопатію на ранньому етапі та своєчасно почати її лікування.